Ми вміємо читати і сприймати інформацію, але чи завжди ми розуміємо її глибинний зміст? З іншого боку – чи завжди ми самі знаємо напевно, як найкраще скласти повідомлення, щоб донести нашу думку до адресата? Аналітика тексту – навчальна дисципліна, яка має допомогти опануванню методиками аналізу тексту і побудови текстів різних жанрів для вирішення різних цілей: комерційних (як-от просування текстів в інтернет-середовищі), політичних (аналіз і оптимізація текстів програм політичних партій, промов і заяв політичних лідерів тощо), наукових (обґрунтування наукових проектів, стратегій, підготовка звітів), управлінських («переклад» розпоряджень мовою офіційної документації).

Аналітика тексту – необхідний «інструмент» для підготовки компетентних відповідей на нетипові запити замовників.

Курс аналітики тексту вивчається протягом одного семестру. Його обсяг становить 3 кредити: 18 лекційних та 16 практичних годин та самостійну роботу. Навчальна дисципліна складається з 2-х модулів, які містять 9 тем, пов’язаних між собою змістовими складовими.

Перший модуль – це 4 теми, пов’язані з характеристиками тексту як об’єкта інформаційно-аналітичного дослідження: текст, його властивості й функції; формальна і змістова структура тексту; семантичний (СЕО-аналіз) і статистичний аналіз; комплексний аналіз тексту.

Другий модуль – 5 тем, присвячених базовим аналітичним технологіям аналізу текстів окремих різновидів: текстова розмаїтість; жанрові особливості тексту; форми подання даних; контроль даних; алгоритмізація аналізу текстів.

Наприклад, намагаючись вирішити конфлікт на Сході України, варто проаналізувати інформацію про інші подібні конфлікти: як довго вони тривали, скільки країн брали в них участь, чи застосовувались миротворчі місії, чи проводились вибори і, якщо проводились, то як скоро після припинення вогню. Такий аналіз дає змогу визначити оптимальний шлях для вирішення конфлікту.

Курс «Аналітичне забезпечення управління конфліктами» вивчається протягом двох – четвертого і п’ятого – семестрів. Його обсяг становить 6 кредитів: 50 лекційних та 40 практичних годин. В рамках дисципліни передбачається розгляд таких питань:

• поняття конфлікту та поняття управління конфліктом;
• інформаційно-комунікаційні характеристики конфліктів;
• види конфліктів та їх інформаційне відображення в комунікаційному середовищі;
• формування інформаційної основи дослідження суб’єктивних та об’єктивних факторів соціальних конфліктів;
• інформаційний аналіз джерел, рушійних сил, причин та мотивації конфліктів;
• управління конфліктною ситуацією, модель управлінського впливу;
• інформаційний вплив на динаміку конфлікту;
• інформаційний компонент технологій прогнозування розвитку конфліктів і оцінка їхньої функціональної спрямованості;
• інформаційне забезпечення попередження, розв’язання та врегулювання конфліктів,
• методи розв’язання конфліктів.
• роль, значення і функції переговорів,
• інформаційне забезпечення переговорного процесу,
• сучасні конфлікти та інформаційне тло їх розв’язання.

Навчальна програма з цієї дисципліни включає розгляд таких питань, як:

• еволюція бібліотечно-інформаційної діяльності;
• процес виокремлення бібліотечно-інформаційної діяльності у самостійну професію;
• варіанти структурних і системних особливостей бібліотечної професії;
• компетентності бібліотекаря інформаційного суспільства, суспільства знань;
• професійна культура бібліотекаря;
• психологія спілкування у бібліотечній професії;
• методи та засоби професійної адаптації у фаховому середовищ
• сутність і значення професіоналізації у становленні фахівця бібліотечно-інформаційної галузі;
• основні етапи та форми професіоналізації;
• професійні кризи та засоби їх подолання;
• корпоративна культура та її значення у професійній діяльності;
• імідж бібліотеки та бібліотекаря;
• професіографія та професіограма.

Курс викладається на 4 семестрі в обсязі 4 кредити і складається з чотирьох змістовно пов’язаний розділів: Бібліотечна професія як вид діяльності, Бібліотекарі як соціально-професійна група  в сучасному суспільстві , Професіоналізація у бібліотечній діяльності, Бібліотечна професіологія як наука.

Засвоєння курсу відбувається у формі лекцій та практичних занять, під час яких студенти вчаться працювати з цікавою і важливою для розуміння професії джерельною базою, підбирають вдалі салогани для різних бібліотек та розробляють елементи стилю, моделюють портрет бібліотекаря, проходять професійну адаптацію та вчаться долати професійні кризи під час ділових ігор.

Сьогодні ми стикаємось з валом інформації і браком часу на її засвоєння. Зворотний бік проблеми: як те, що ми знаємо, представити в стислій, лаконічній формі? Відповідь – візуалізація інформації, або передача інформації за допомогою візуальних образів. Саме на ознайомлення із сучасними підходами до візуалізації даних та аналізу візуальної та візуалізованої інформації спрямована навчальна дисципліна «Візуальна аналітика».

Курс знайомить з поняттям інфографіки, програмами і сервісами візуалізації даних, з методами й методиками аналізу візуалізованих даних.

Курс викладається в 6 семестрі в обсязі 3 кредити: лекції – 24 год., практичні заняття – 26 год., і складається з двох змістових модулів.

Перший присвячено вивченню засад візуальної аналітики або вмінню за візуальними ознаками розпізнавати суть речей, адже, як відомо, форма визначається змістом. Пам’ятаєте дедуктивний метод Шерлока Холмса? Щось подібне до цього. Застосовувати можна до будь-якого візуального об’єкта, починаючи людиною і закінчуючи візуальним символізмом об’єктів культури, просторів та середовищ та буденних дій і соціальних практик.

Другий модуль присвячено технологічним аспектам візуалізації інформації, програмам, платформам і сервісам створення інфографічних продуктів (Microsoft Word, Microsoft Excel, Pictochat, Infogram тощо) видам інфографіки та візуалізації даних, особливостям використання візуалізованої інформації для здійснення аналізу інформації. Ми не пишемо програм – ми вчимо користуватися наявними платформами.

Студенти ознайомлюються з сучасними технологіями та засобами документно-інформаційних комунікацій.

Лекційний курс є вкрай важливим для підготовки фахівців з бібліотечної, архівної, діловодної та музейної справи.

Курс дисципліни вивчається протягом одного семестру обсягом трьох кредитів, двох змістовних модулів та загальної кількості 108 годин. Для студентів денної форми навчання зокрема передбачено 20 лекційних, 28 практичних, 12 семінарських та 44 години самостійної роботи.

Для студентів заочної форми навчання відведено 6 годин лекційних, 2 години практичних, 2 години семінарських і 98 годин для самостійного опрацювання матеріалу.

Перший модуль складається з чотирьох тем, які розкривають історію і становлення документ них комунікацій, етапи його розвитку, структуру, теоретичні та практичні засади  до комунікативних процесів та технологій в системі соціальних інструкцій.

У другому модулі окреслено такі основні поняття та засоби документних ресурсів та  документний фонд.

Програма курсу складається з таких основних змістових блоків:

1. Е-бібліотеки: історія розвитку, класифікація, структура, ресурси
2. Організація та технологія роботи е-бібліотеки
3. Електронні документи – складова е-бібліотек: основні стандарти,  технології створення, зберігання, збереження, організації доступу
4. Управління е-ресурсами в е-бібліотеках

Бізнес-аналіз може здійснюється в межах проекту або в ході розвитку компанії. Його застосовують, щоб зрозуміти поточний стан, визначити майбутній (бажаний) стан, а також визначити дії, які необхідні для переходу від поточного стану до майбутнього – від того, що маємо, до того, що хочемо мати.

Бізнес-аналіз, як процес професійної діяльності, включає:
– отримання, збір і інтелектуальний аналіз даних;
– стратегічний аналіз діяльності компанії і визначення стратегічних цілей розвитку;
– формування цільової архітектури бізнесу;
– управління бізнес-процесами для досягнення поставлених цілей.
– аналіз предметної області і формулювання вимог до розроблюваних інформаційних систем і прикладного програмного забезпечення.

Бізнес-аналіз заснований на інформації, тож для його проведення потрібно вміти перетворювати розрізнені дані в цінну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.

Бізнес-аналітик відповідає за виявлення, узагальнення та аналіз інформації з різних джерел в рамках компанії, в тому числі: інструментів, процесів, документації, а також зацікавлених осіб.

Дисципліна вивчається протягом двох (6 і 7-го) семестрів. ЇЇ обсяг становить 5 кредитів, які складаються з 50 годин лекційних та 24 годин практичних занять.

Метою курсу є формування у студентів цілісної системи знань щодо сутності та специфіки патентних документів; набуття ними практичних навичок створення, пошуку та використання патентної документації.

Під час опанування дисципліни студенти знайомляться з історією становлення і сучасними тенденціями розвитку національної та міжнародної систем інтелектуальної власності; діяльністю міжнародних і регіональних організацій у сфері охорони інтелектуальної власності; чинними вітчизняними та міжнародними нормативно-правовими актами у сфері охорони промислової власності; міжнародними і національними системами класифікації об’єктів промислової власності; основним змістом та особливостями проведення патентного дослідження, оформлення його результатів; порядком оформлення, подання та розгляду заявок на основні об’єкти промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг та ін.); порядком документування процесу передачі майнових прав на об’єкти промислової власності; набувають навичок пошуку і використання патентної інформації та документації при проведенні науково-дослідницьких робіт.

Курс «Патентознавство» викладається у 7-му семестрі в обсязі 3 кредитів (лекції – 20 год., практичні заняття – 10 год., семінари – 6 год.) і складається з двох розділів: «Національна та міжнародна системи охорони інтелектуальної власності» та «Патентування як основна форма захисту об’єктів промислової власності».

Метою викладання курсу «Спеціальні системи документації» є ознайомлення студентів з системами документації, які відображають певну специфіку роботи системи управління.

Під час вивчення курсу студенти:

• опанують базові поняття дисципліни;
• ознайомляться з нормативними документами що регулюють роботу з спеціальними системами документації;
• дізнаються про роботу з таємними документами та документами з обмеженим доступом;
• навчаться працювати з документами з кадрових питань;
• навчаться складати розпорядчу документацію;
• ознайомляться з роботою зі зверненнями громадян.

Курс «Спеціальні системи документації» може викладатись впродовж одного семестру і складається з 10 лекційних та 14 практичних годин. Під час практичних занять студенти будуть писати заяви, складати накази з кадрових питань, засекречувати документи та виявляти документи які повинні бути засекречені, а які лише обмежені в доступі до них, писати звернення громадян і працювати з ними.

Підсумковий контроль засвоєння знань здійснюється у формі заліку.

Курс дисципліни вивчається на протязі двох семестрів і складається з чотирьох змістовних модулів.

Загальна кількість годин становить 90, з них для денної форми навчання 30 лекційних, 42 практичні, 20 семінарські, самостійна робота 28 годин, відповідно для заочної форми передбачено лекційних 10 годин, практичних 2, семінарських 2 і самостійна робота 94 години.

Перший модуль складається з трьох тем, які окреслюють, значення, методичні основи стандартизації та національну систему стандартизації в Україні.

Другий модуль присвячений питанням міжнародної та регіональної діяльності в сфері стандартизації, в ньому розглянуто комплекс національної системи стандартів та порядку їх розробки, затвердження та впровадження, складається також з трьох тем.

Третій модуль розглядає систему національних та міжнародних стандартів з питань документноінформаційної діяльності, питання штрихового кодування інформації та системами національних галузевих класифікаторів.

Четвертий модуль знайомить із сутністю, змістом та використанням сертифікації, та метрології в житті сучасного суспільства.

Під час вивчення дисципліни студенти набувають знань про:

• теоретичні аспекти функціонування інформації у суспільстві;
• історичні етапи розвитку теорії інформації;
• основні способи оцінки кількості інформації;
• алгоритми кодування для джерел повідомлень і передачі даних по каналам зв’язку;
• принципи використання концепцій інформаційної теорії у сучасних інформаційних системах.
• основні поняття та визначення з теорії інформації, загальні властивості інформації;
• сучасні інформаційні структури та структури даних;
• основні принципи інформаційного пошуку;
• методи пошуку, звуження і розширення результатів пошуку документів.

Також вивчення дисципліни передбачає опанування студентами важливих навичок та умінь, зокрема, вчаться проводити дослідження щодо використання комп’ютерних ресурсів в бібліотеках та аналізувати отримані дані; здійснювати кваліфікований пошук інформації в глобальних комп’ютерних мережах та інформаційний пошук за допомогою універсальних та інформаційно-пошукових систем; оцінювати якість інформаційних джерел тощо.

Навчальної дисципліна «Теорія інформації» обсягом 3 кредити  вивчається на першому курсі протягом першого семестру,  складається з таких розділів:

1. Інформація. Інформаційні процеси. Інформаційні структури

2. Інформаційні взаємодії

Метою навчальної дисципліни, також, є: надати практичні навики застосування системної методології для аналізу, моделювання та проектування складних об’єктів, у тому числі інформаційних систем, розв’язування інформаційних проблем в інформаційно-комунікаційних системах; розвинути навики використання практичних методик системного аналізу (СА); сформувати у майбутніх спеціалістів системне мислення.

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати: етапи розвитку системних уявлень, основні напрямки системних досліджень, основні поняття системного аналізу та принципи системного підходу; системно-методологічні аспекти моделювання; методології та методи системного аналізу; методи отримання інформації для системного аналізу; вміти: розрізняти проблеми, до яких застосування СА є доцільним; інтерпретувати основні поняття СА та принципи системного підходу до інформаційних систем та об’єктів комп’ютеризації; класифікувати системи та методи системного моделювання; застосовувати аналітичний та синтетичний підходи до моделювання інформаційних систем та об’єктів комп’ютеризації; побудувати життєвий цикл інформаційної системи; організувати збір інформації для системного аналізу відповідно до принципів системного підходу; застосовувати методології СА при проектуванні конкретних інформаційних систем.

Курс «Теорія систем і системний аналіз інформаційних процесів» вивчається протягом одного – першого – семестру. Його обсяг може становити 3 кредити: 38 лекційних і 10 семінарських годин та самостійну роботу. У процесі вивчення навчальної дисципліни складається з 3-х модулів, які містять 19 тем, пов’язаних між собою змістовими складовими.

Перший модуль включає 8 тем, пов’язаних з визначенням поняття системи, розкриттям її властивостей, класифікації систем та особливостей їх функціонування, розглядом системних теорій та їх характеристик.

Другий модуль – 5 тем, присвячених методології системного аналізу, його структурі і етапам, моделям і моделюванню систем, системній методології дослідження інформаційних процесів.

Третій модуль об’єднує 6 тем, сфокусованих на прикладному аспекті системного аналізу: системний аналіз інформаційних процесів організацій, застосування системного підходу в управлінні інформаційними потоками, використання системного підходу для встановлення і досягнення цілей, роль системного аналізу у процесі прийняття рішень, інформаційне забезпечення системного аналізу.

Підсумковий контроль засвоєння знань здійснюється у формі іспиту. Передбачено рубіжні етапи контролю: усне опитування, перевірка конспектів, тестування, практичні заняття.